Головна сторінка

Науково - методична тема:

 « Формування компетентного учня через

 розвиток творчих здібностей». 

ДОСВІД

Актуальність і перспективність

            У Концепції  загальної середньої освіти  зазначено:  «Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвивальна, культуротвірна домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».

         Система освіти України покликана сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, адже школа готує людину до активної діяльності в різних сферах економічного, культурного, політичного життя. Цю тезу відображено в найбільш вагомих державних документах: Національній програмі “Освіта. Україна ХХІ століття,” Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті. Йдеться про підготовку особистості, здатної до творчої праці, до самонавчання протягом усього життя.

      Конкретизує освітянську стратегію розвитку Концепція мовної освіти, де наголошується на необхідності розвитку здатності до творчого самовираження, формуванні вмінь виконувати творчі завдання.  Особлива роль у цьому процесі належить початковій ланці навчання, де цілеспрямовано виявляються та розвиваються здібності дитини, формуються вміння та бажання вчитися, створюються умови для її самовираження в різних видах діяльності.

     Проблема розвитку творчих здібностей молодших школярів складає основу, фундамент процесу навчання, є "вічною" педагогічною проблемою, яка з часом не втрачає своєї актуальності, вимагаючи постійної, пильної уваги і подальшого розвитку. Сьогодні в суспільстві особливо гостро відчувається потреба в людях ініціативних, творчих, готових знайти нові підходи до рішення насущних соціально-економічних, культурних завдань, здатних жити в новому демократичному суспільстві і бути корисними цьому суспільству. Сучасне інформаційне суспільство рухається шляхом розвитку творчого мис-  лення людини. Творча людина може успішно адаптуватися в соціумі, протистояти негативним обставинам, знаходити позитивні виходи із складних ситуацій, вона здатна до самореалізації своїх можливостей і саморозвитку.

       У зв'язку з цим особливу актуальність сьогодні набуває проблема розвитку творчих здібностей учнів. Перед освітнім процесом ставиться завдання виховання творчої особистості, починаючи з початкової школи.

      Працюючи в молодших класах, ми завжди замислюємося над тим, якими стануть наші учні, коли подорослішають. Звичайно ж, ми мріємо про те, щоб вони були обізнаними, відповідальними, творчими людьми. Сьогодні вже недостатньо забезпечити оволодіння школярами сумою знань, важливіше навчити хотіти вчитися.″ Хочеться, щоб діти були мандрівниками, відкривачами і творцями у цьому світі".

      Навчати пізнанню – значить навчати діяльності, створювати умови учню для проявлення його самостійності. Головним завданням освіти є «вирощування» людини, яка спроможна займати самостійну позицію стосовно зовнішніх умов. Саме творчі завдання дають змогу саморозкритися юному обдаруванню (проникливе спостереження за явищами, вибіркове запам’ятовування, пильна увага, емоційна наснага (натхнення), гнучкість мислення та уяви в їх складному поєднанні). Ось чому таким  актуальним є питання розвитку особистості учня, його творчого потенціалу,  активності в пізнанні, практичного спрямування теоретичних знань.

                  Актуальність і перспективність досвіду:

ü    Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;

ü    Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;

ü    Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

ü    Дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти;

ü    Забезпечує особистістно- орієнтовану модель навчання;

ü    Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку.

          Для цього необхідно, щоб учитель не "розвивав" школярів, а допомагав їм розвиватися самим.

              Теоретичне обґрунтування проблеми

         Творчі здібності розглядаються науковцями як індивідуальний, мотиваційний і соціальний потенціал, що дає можливість отримати високі результати в будь-якій сфері діяльності. Дитина психологічно краще готується до сприймання невідомого, нового для неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє формуванню її особистості, таких моральних якостей, як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість.

         Різні аспекти  проблеми розвитку творчих здібностей школярів знайшли своє відображення в працях: психологів Л.С.Виготського, Н.В.Кузьміна, Я.О.Пономарьова, Г.С. Костюка; педагогів В.О.Сухомлинського,  Ш.О.Амонашвілі,  М.О.Данилова,  М.М.Скаткіна; Л. Г.Петерсон .           

         Творчість - це здатність людини створювати те, що до нього не існувало або відкривати те, що було невідомо. Творчість може проявляється в декількох формах - у вигляді винаходу, створення або відкриття. ("Нова шкільна енциклопедія).

           В.О. Сухомлинський наголошував, що у кожної людини є задатки, дарування, талант до певного виду або декількох  видів (галузей) діяльності. Саме  цю індивідуальність  потрібно  вміло розпізнати, спрямувавши  життєву практику учня так, щоб у кожний період розвитку дитина досягала своєї вершини [91, с. 51-62.].

            Саме творча діяльність дає можливість дитині реалізувати власні життєві задуми, зайняти позицію активного винахідника, творця, відкривача в процесі навчання.

      Учителеві слід організувати спільну з дітьми творчу діяльність так, що учні стають активними учасниками учбового процесу.

       Розвиток творчого потенціалу  будується з урахуванням наступних педагогічних рекомендацій:

1. Максимальна опора на позитивні емоції;

2. Стимулювання прагнення до самостійного вибору цілей, завдань, засобів їх рішення;

3. Формування упевненості у своїх силах;

4. Розвиток уяви;

5. Формування чуттєвості до протиріч;

6. Широке застосування проблемних методів навчання, які стимулюють установку на самостійне, або за допомогою вчителя, відкриття нового знання;

7. Усіляке заохочення прагнення  бути самим собою;

8. Розвиток мови учнів.

      Мета сучасного освітнього процесу - зробити навчання таким, що розвиває. Реалізація цієї мети вимагає якісно нового підходу до навчання і виховання і складається, згідно Дж. Рензулли, з 3 складових характеристик:

 інтелектуальні здібності;

 креативність(творчість);

 мотивація до навчання.

Ще треба врахувати довкілля і знання на основі досвіду.

Поєднання   цих  трьох  характеристик   дає   цілісний  розвиток   усіх  сторін  особистості  дитини, і ми  можемо  говорити  про  розвиток  дитячої обдарованості.

Термін  креативність  утворений  від англійського  слова creative і переводиться як творчесткість. Креативність  розглядають як характеристику творчого потенціалу особистості. От як пише про креативність відомий фахівець з розробки тестів, для оцінки рівня її розвитку, американський психолог Е. П. Торранс: "Креативність – це  означає копати  глибше, дивитися краще, виправляти помилки, розмовляти з кішкою, пірнати в глибину, проходити крізь стіни, запалювати сонце, будувати замок на піску, вітати майбутнє".

Кого можна вважати творчою особистістю? Які особистістні якості людей забезпечують їм успіх в творчості? За основу творчої особистості я взяла узагальнену характеристику, запропоновану Савенковим і створену їм на основі зарубіжних і вітчизняних дослідників. На думку А. І. Савенкова це:      1.Здатність дивуватися і бачити проблеми.

2.Цікавість і допитливість.

3.Здатність вирішувати дивергентні завдання(завдання, що мають не один, а безліч вірних відповідей).

4.Оригінальність мислення(здатність висувати нові, несподівані ідеї, що відрізняються від широко відомих, банальних).

5.Гнучкість мислення(здатність швидко і легко знаходити нові стратегії дії, встановлювати асоціативні зв'язки).

6.Продуктивність мислення(здатність легко і у великій кількості генерувати нові ідеї). Чим більше ідей, тим більше творчих можливостей їх розвитку.

       

     Характеристика умов

        Успішний розвиток творчих здібностей можливо лише за створення певних умов, що сприяють їх формуванню. У психолого-педагогічної літературі такими умовами є:

   1.   Зміна ролі учня. Принципова зміна ролі учня початкової школи на уроці, відповідно до якої він повинен стати активним учасником пізнання, які мають можливість вибирати, задовольняти свої інтереси і потреби, реалізовувати свій потенціал. В процесі виконання творчих завдань необхідно особистісно-діяльністна  взаємодія учнів і педагога. Суть його в нерозривності прямого і зворотного впливу, усвідомлення взаємодії як співтворчості.

   2.     Комфортна психологічна обстановка. Створення комфортної психологічної обстановки, що сприяє розвитку здібностей: заохочення і стимулювання прагнення дітей до творчості, віра в сили і можливості школярів, безумовне прийняття кожного учня, повагу до його потреб, інтересів, думок, виключення зауважень і осуду. Негативні емоції (тривога, страх, невпевненість у собі та ін.) негативно впливають на результативність творчої діяльності, особливо у дітей молодшого шкільного віку, оскільки їм властива підвищена емоційність. Важливий сприятливий психологічний клімат і в учнівському колективі, що панує в тому випадку, коли створена атмосфера доброзичливості, піклування про кожного, довіри і вимогливості.

     3.   Створення внутрішньої мотивації навчання. Необхідність внутрішньої мотивації навчання з установкою на творчість, високої самооцінки, впевненості у своїх силах. Тільки на їх основі можливо успішний розвиток творчих здібностей. Тоді пізнавальна потреба, бажання дитини, його інтерес не тільки до знань, але і до самого процесу пошуку, емоційний підйом служитиме надійною гарантією того, що більша   напруга розуму  не  призведе  до перевтоми, і піде дитині на користь.

    4.    Коректна педагогічна допомога  дитині. Ненав'язлива, розумна, доброзичлива допомога (а не підказка) дорослих. Не можна робити  за дитину, якщо вона може зробити сама. Не можна думати за нього, коли він сам може додуматися.

     5.    Поєднання  різноманітних  форм  роботи.  Оптимальне  поєднання  фронтальних,  групових,  індивідуальних  форм  роботи  на  уроці  в  залежності від цілей виконання творчого завдання і його рівня складності. Перевага  колективної  і групової  форм обумовлена тим, що спільний пошук дозволяє  об'єднати  знання, уміння  декількох осіб, сприяє підвищенню інтенсивності рефлексії, що грає важливу роль в процесі створення нового. В процесі рефлексії учень усвідомлює не тільки творчу діяльність як таку, але і себе у творчості (свої потреби, мотиви, можливості і т. п.), що дозволяє йому корегувати свій освітній шлях.

      6.    Міжпредметність. У процесі вирішення творчих завдань, як правило, необхідно використовувати знання з різних областей. І чим складніше завдання, тим більше знань слід застосувати для її вирішення.

     7.     Створення ситуації успіху. Завдання творчого характеру мають даватися всьому класу. При  їх  виконанні оцінюється  тільки  успіх. У кожній дитині вчитель  повинен  бачити  індивідуальність. Не варто готувати творчі завдання  персонально,  для  найбільш  здатних  учнів, і  пропонувати  їх  замість звичайних  завдань, як і даються  всьому  класу.

     8.     Самостійність  виконання  творчого  завдання.  Самостійне  рішення дитиною  завдань, що   вимагають  максимальної  напруги  сил, коли  дитина добирається  до «стелі» своїх  можливостей  і поступово  ця «стеля»  піднімається  все вище і вище. Необхідні  складні, але  посильні  для дітей творчі завдання, які стимулюють інтерес до творчої діяльності та розвивають відповідні вміння.

     9.    Розмаїття творчих завдань, як за змістом і за формами їх представленості,  так і  за  ступенем складності. Оптимальне  поєднання  творчих  і звичайних навчальних  завдань  містить  багаті  розвиваючі  можливості,  забезпечує  роботу вчителя  в  зоні  найближчого  розвитку  кожного  з  учнів.

  10.     Послідовність і системність  у  розвитку  творчих  здібностей молодших школярів.  Епізодичний  характер творчих  вправ  та  завдань , передбачених  будь-якою  програмою  початкового навчання, не  сприяє  активізації творчої  діяльності  учнів, отже, недостатньо ефективно позначається на розвитку творчих здібностей дітей.

Ці теоретичні положення стали основою мого досвіду.

   Об’єкт: навчальний процес розвитку творчих здібностей учнів  як система організації мети, завдань, змісту, форм, засобів і результатів спільної пізнавальної діяльності вчителя і учнів.

  Предмет: система вправ , як засіб розвитку творчих здібностей учнів .

  Мета :

ü Вивчити суть і механізми творчих здібностей, на основі чого розробити і апробувати комплекс методичних прийомів, завдань і вправ, спрямований на розвиток творчих здібностей у молодших школярів ;

ü Створити оптимальні умови для  розвитку  творчих  здібностей    дитини на уроках ;

ü Створити  атмосферу  співробітництва,  взаємодії  вчителя та учня;

ü Розвивати  соціальні та громадянські  компетентності  дитини.

Виходячи  з мети, були  намічені  наступні  завдання:

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури розглянути основні визначення понять «творчість», виявити сутність творчих здібностей, їхні компоненти, вікові особливості молодших школярів; визначити умови та основні напрямки розвитку творчих здібностей .

2. Визначити початковий рівень розвитку творчих здібностей учнів класу.

3. На основі аналізу отриманих результатів розробити і експериментально апробувати складений комплекс, що сприяє розвитку творчих здібностей.

4. Експериментально перевірити ефективність розробленого комплексу з розвитку творчих здібностей молодших школярів.

        

                   Науково-педагогічна ідея досвіду

    Феноменологію творчості можна розділити на три основні види, яким відповідають типи творчості:

- Стимульно-продуктивний тип - діяльність може мати продуктивний характер, але ця діяльність кожен раз визначається дією будь-якого зовнішнього стимулу.

- Евристичний тип - діяльність приймає творчий характер. Маючи досить надійний спосіб вирішення людина продовжує аналізувати склад, структуру своєї діяльності, порівнює між собою окремі завдання, що приводить  до відкриття нових оригінальних, зовні більш  дотепних способів вирішення. Кожна знайдена закономірність переживається як відкриття, творча знахідка, новий, «свій» спосіб, який дозволить вирішити поставлені завдання;

- Креативний тип - самостійно знайдена емпірична закономірність ,не використовується як прийом рішення, а виступає в якості нової проблеми .

Вчені виділяють два рівня здібностей:

- репродуктивний (швидке засвоєння знань та оволодіння певною діяльністю за зразком),

- творчий (здатність за допомогою самостійної діяльності створювати нове оригінальна).

       На думку  І.П.Волкова, для  будь-якої  творчої  діяльності  необхідною  є наявність  у людини  таких  якостей:

нахилів до даного виду діяльності, здібності до швидкого навчання, розумової активності, кмітливості й винахідливості; прагнення добувати знання, необхідні для виконання конкретної практичної роботи; самостійності при виборі й розв’язанні задачі; працелюбності; здатності бачити загальне, головне в різному й різне в подібних явищах; потреби у постійному підвищенні кваліфікації.

     Він вважає, що “дитину треба вчити й розвивати всебічно, щоб дати мо- живість  виявитися  її  прихованим,  можливо  дуже глибоко,  здібностям.      Здійснити це можна лише в процесі навчання під керівництвом дорослих”  І.П. Волков зазначає, що “найефективніший шлях розвитку індивідуальних  здібностей –  прилучення всіх школярів до продуктивної творчої діяльності з першого класу”, бо “розвинути  здібності – це значить  озброїти  дитину способом  діяльності,  дати  їй  до рук  ключ,  принцип  виконання  роботи, створити  умови  для виконання  й  розквіту  її  обдарованості” .

        На необхідність розвитку творчості у дітей  вказує  відомий  італійський  письменник Джанні Родарі. Він також пропонує дорослим керувати цим процесом, організовуючи  ігри з дітьми, фантазуючи,  складаючи  казки,  вірші, загадки, історії .

      У науково-педагогічних дослідженнях останніх  десятиліть розглядають- ся  проблеми  формування  творчої  особистості (Н.В.Кичук, Н.М.Ляшова, В.В.Рагозіна, С.О.Сисоєва,). Дослідники наголошують, що особливого зна- чення у творчому процесі набуває творча уява , яку    треба    формувати    в    учнів    в    ході    навчально-виховної    роботи (Л.С.Виготський, Л.В.Занков, М.А.Данілов).

        Творчість  учнів я  розумію,  як  процес  створення  ними  оригінальних продуктів,  виробів, у  ході роботи  над  якими самостійно застосовуються засвоєнні  знання, уміння,  навички, здійснюється  їх перенесення, комбінування відомих способів діяльності або створення нового для дитини підходу до виконання завдання.

      Творча діяльність емоційна, приваблива для учнів; впливає на всі сторони життя особистості; допомагає задовольнити потреби у діяльності, самопізнанні; спонукає до пошуку. Саме у творчій діяльності розвиваються якості творчої  особистості.

         Ш.О.Амонашвілі  зазначає, що  розвиток  відбувається  в  ході  подолання  труднощів. Це закон  Природи. Тому завданням   педагогів  є організація  такого  процесу навчання, у якому учням було б необхідно постійно переборювати  перешкоди, але останні мають узгоджуватися з індивідуальними можливостями  дітей.

   Дослідження  науковців  доводять,  що  намагаючись  розвинути  творчі здібності учнів, треба залучати та спостерігати за ними у якомога більшій кількості видів діяльності, враховуючи при цьому їх інтереси і нахили, тому що творчі здібності найкраще проявляються саме у тій діяльності, до якої у дитині є нахили.

    Тому, провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання , що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.

      Інноваційне значення

За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

      Сутність досвіду

У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною.

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...”  Вважаю, що завдання  вчителя – допомогти  учневі  знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

           Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих  здібностей  більшості  школярів  важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

Для себе прийнятною вважаю таку модель творчої особистості учня:

Творча особистість

Творче мислення

Творча активність

Творчий пошук

Творче спілкування

Творча діяльність

 

         І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.

Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.

У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання :

• Проектне навчання;

• Інтерактивна технологія;

• Особистісно зорієнтоване навчання.

• Розвивальне навчання.

      Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :

• навчання не словом, а справою;

• проведення його не для учнів, а разом з ними;

• спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

• забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Складові ефективності й успішності уроку можна зобразити так:

Глибокі теоретичні знання

Ретельна підготовка  уроку

Творчий підхід учителя

ЕФЕКТИВНИЙ УРОК

 

Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників.

Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.

Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально   обговорюємо, аналізуємо навчальний  матеріал.

       Хороший   урок  той, де   панує  ділова,  творча  атмосфера,  де  бажання учнів  міркувати   б’є  ключем, де  вони  охоче  вступають  в  діалог з учите- лем,  один  з одним,  авторами  тих  чи  інших  теоретичних  концепцій  і по- ложень.  Адже  хороший  урок,  як  правило,  завжди  вирізняється  тим,  що він  насичений  різноманітними   навчальними   ситуаціями  і  кожна   з  них викликає   в   учнів   велику   кількість  запитань,   сумнівів,   здивування,  а часом   і  настороженість.  Так   народжуються   в   діяльності   учнів  доро- гоцінні  моменти,   які   підводять   їх  до   пошуків,  здогадок , до  самостій- ної творчості.

 

Фрагмент уроку з природознавста  2кл

Тема. Розвиток творчих здібностей учнів під час формування природничих понять на уроках природознавства в початкових класах.

Мета:представити комплекс методичних прийомів та методів роботи з

           учнями на уроках природознавства;

           розглянути нові аспекти розвитку творчих здібностей учнів під час

          формування природничих понять;

 Вправа 1. Вилучи зайве (на екрані таблиці)

·        Вилучи назви птахів і прочитай вислів.

Природа – наша мати.

·        Вилучи назви цифр і прочитай вислів.

            Природа - це казка, яку треба читати серцем.

·        Вилучи назви звірів і прочитай вислів.

Природа – не храм, а майстерня…

Вправа №2  Роз’єднай слова, постав розділові знаки і прочитай.

Вправа №3    Гра «Дешифрувальник».

 

Шифр: 1621 (Вода)                               Шифр: 32550 (Земля)

Шифр: 76592 (Сонце)

Вправа №4        Гра «Морський бій».

                

В- 2, А – 7, Є – 2, Д – 5, Ж – 9, З – 5, Б – 10 (Тварини)

З-7, Е-3, В-1,Б-4, Є-3, Ж-3, И-6  (Рослини )

А-5, Е-2, И-6, А -3, Б-10  (Гриби)

Вправа №5     Гра « Прочитай слово» 

                , 100 ,,,(Місто)

Вправа №5. Незакінчене речення.

Застосовую заздалегідь схеми опори:

Схема№1

Я знав…                            

Я дізнався ….

Я був здивований …

Це мені знадобиться…

Схема №2

-         Чим займалися на уроці?

-         Що  дізналися нового?

-         Що сподобалося?

-         Своє враження від уроку позначте  на дошці.

Схема №3

·        Сьогоднішній урок навчив мене …

·        На уроці для мене найбільш важливим було …

     

Щоб активізувати учнів, найчастіше урок починаю із створення психологічного настрою. Наприклад:

 Фрагмент уроку математики  3кл

Тема. Вправи та задачі на засвоєння таблиці мно­ження числа 8. Задачі на знаходження частини від числа. Вирази на порядок дій.

 Мета. Повторити табличне множення числа 8;  ознайомити із задачами на знаходження частини від числа; розвивати обчислювальні навички, логічне мислення, пам'ять, увагу учнів, математичні здібності; виховувати чуйність, доброзичливість, співпереживання за успіхи своїх товаришів, бажання вчитися.

І. Створення емоційно-позитивного настрою у класі.

1. Читання вірша.

Вже закінчилась перерва

І дзвенить для нас дзвінок.

Тож пора нам поспішати

Починаємо урок!

А щоб він минув не марно –

Працювати будем гарно!

2. Вправа «Очікування».

– Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? На що сподіваєтесь?
(Учні висловлюють свої очікування. Починають так: «Я очікую...»)

II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
– Сьогодні на уроці ми познайомимося із задачами на знаходження частини від числа, будемо розв'язувати задачі, рівняння, вирази, попрацюємо з геометричним матеріалом. Вам же потрібно за урок навчитися якомога краще виконувати обчислювальні операції, розв'язувати задачі, розрізняти трикутники та звичайно:

Думати – швидко!
Відповідати – чітко!
Обчислювати – точно!

1.     Складання плану уроку.

– Що ж нам необхідно зробити для досягнення мети сьогоднішнього
уроку?

(Скласти план роботи, план уроку.)

Учні пропонують види роботи, а вчитель виставляє картки з відповідними позначками зорового плану уроку.

·   Питання «блискавки».

·   Робота в парах змінного руху.

·   Математичний диктант.

·   Робота в парах.

·   Обчислювальні ланцюжки.

·   Завдання з підручника.

·   Робота в групах.

·   Цікаві геометричні завдання.

·   Домашнє завдання.

–       Сьогодні гарний зимовий день! Пропоную прогулянку до лісу.

2.     Релаксаційна хвилинка. 1хв (Звучить спокійна музика.)

– Закрийте очі. Зробіть глибокий вдих, повільний видих. Вам спокійно, затишно, ви впевнені, все знаєте, поряд з вами друзі. Спробуйте вдихнути чисте повітря зимового лісу, запах сосни і ялини. Сонечко торкається вашого обличчя. На носики сідають пухнасті сніжинки. Їх все більше й більше , вони танцюють навколо. Вам весело, легко, Ви задоволені. (Звучить запис стукоту дятла, голоси синиць, сороки. Діти відтворюють їх.)

– Прислухайтесь! Нас помітила сорока. Ще раз зробіть глибокий вдих, повільний видих. Відкрийте очі. Ми в лісі! І все ще йде сніг! (Вчитель підкидає вгору паперові сніжинки.)

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

– Давайте пограємось! Що важливо для гри? (Увага, кмітливість, швидкість.)

Перевіримо! Увага!

1. Питання «блискавки».

- Числа, які діляться на два, називають парними? (Так.)

- Добуток нуля на будь-яке число дорівнює нулю! (Так.)

- Добуток будь-якого числа на нуль дорівнює числу?(Ні.)

- На нуль ділити можна? (Ні)

- Остача менша за дільник? (Так.)

- Одна друга – це половина? (Так.)

- Якщо зменшити один з доданків –  сума збільшиться? (Ні.)

- Якщо зменшити від'ємник – різниця зменшиться? (Ні.)

- Кут менший від прямого, називається гострим? (Так.)

- Щоб знайти невідоме зменшуване, треба відняти?(Ні.)

- Щоб знайти невідомий множник, треба помножити? (Ні.)

- Задача, що розв'язується більше ніж однією дією, називається складеною? (Так.)

–  Молодці! Ви справді уважні, кмітливі і швидко думаєте.

 Японський кросворд

1	2	3	4	5
6	7	8	9	10
11	12	13	14	15
16	17	18	19	20
21	22	23	24	25

-Діти, перед вами японський кросворд. Зараз ми будемо обчислювати вирази, отримані відповіді знайдемо у кросворді та зафарбуємо відповідні клітинки. Перед нами з′явиться буква нашого слова.

          8 • 3 – 11 = 13                       8 • 2 + 1 = 17

          (51-48) • 8 = 24                     8 • 4 – 30 = 2

          35 : 7 + 18 = 23                     14 : 7 • 2 = 14

          54 : 6 – 36 : 6=3                    (51 -  9) : 6 =7

          8 • 8 – 60 = 4                         56:7 + 14 = 22

          49 : 7 + 5 = 12                            27: 3 +10 =19

Б

А

А

Н

Н

Я